Психосоціальна підтримка

Звернення до відповідних служб буде здійснюватися відповідно до того, хто ви є для дитини: опікун чи дорослий, якому вона довіряє, наприклад, учитель. Нижче наведено перелік кроків, яких слід дотримуватися.

Крок перший

Дізнайтеся, які послуги доступні і як їх можна отримати. Скористайтеся картою соціальної підтримки, яку ви розробили на попередніх етапах. Зберігайте її завжди доступною як вам, так і іншим дорослим, відповідальним за соціальну взаємодію. Ви також можете поділитися картою з вашою спільнотою.

Учитель буде дотримуватися іншого алгоритму дій. Спочатку необхідно звернутися до адміністрації школи й дізнатися, чи вже існує відповідний протокол, а якщо ні, ініціювати його створення. При цьому педагоги завжди повинні підтримувати спілкування з батьками чи опікунами дитини.

Крок другий

Розпізнайте ознаки стресу в дітей. Як ми дізналися із попередніх кроків, найголовніше, на що слід звернути увагу, – це ЗМІНИ в поведінці, настрої чи інші фізичні симптоми. Розуміння цих симптомів з метою запобігання може бути складним. Спілкуйтеся з дитиною, регулярно цікавтеся, як у неї справи та заохочуйте відкрите спілкування, щоб дитина могла звернутися до вас, коли відчуватиме труднощі.

Ознаки, які можуть вказувати на стрес у дітей:

• Відмова від ігор і спілкування з друзями;

• Намагання привернути увагу батьків та вчителів;

• Небажання виходити з дому;

• Незацікавленість у шкільних завданнях;

• Прояви агресивної поведінки;

• Поява конфліктів з однолітками або батьками;

• Труднощі з концентрацією уваги;

• Наляканість;

• Енурез;

• Нудота без медичної причини (болі в животі, головні болі, запаморочення, важкість дихання).

У дівчат і хлопців прояви стресу можуть бути різними. Але пам’ятайте, що кожна дитина унікальна. На ранніх стадіях ви теж можете помітити різні зміни в поведінці й настрої.

Крок третій

У розмові з дитиною не поспішайте робити висновки щодо того, чим вона ділиться, говоріть спокійно. Зверніть увагу на те, що дитина говорить, і разом знаходьте спосіб вирішення проблеми. Якщо ви вчитель, залучайте до спілкування батьків чи опікунів учня.

Крок четвертий

Залишайтеся спокійними і бережіть себе! У Розділі 5 ви попрактикуєтесь у способах піклування про себе. Найголовніше – пам’ятайте не лише про самопочуття дитини, а й дорослого. Можливо, щоб уникнути стресової ситуації, слід залучити кваліфікованих спеціалістів.

Крок п’ятий

Якщо ви опікун дитини, запропонуйте та допоможіть дитині отримати доступ до однієї з послуг, яку ви позначили на першому кроці. Якщо ви інший дорослий, зв’яжіться з опікуном чи батьками й поділіться чіткою інформацією про те, як отримати доступ до необхідних послуг.

Крок шостий

Якщо це можливо, переконайтеся, що дитина змогла отримати доступ і скористатися послугою, яку ви рекомендували. Якщо дитина потребуватиме постійної підтримки, залишайтеся на зв’язку з нею і співпрацюйте з її батьками чи опікунами. Важливо зазначити: якщо дитина звертається до служб підтримки, то продовжує займатися повсякденними справами, як-от: навчання, гра з однолітками тощо – і водночас має підтримку дорослих, яким довіряє.