Skip main navigation

New offer! Get 30% off one whole year of Unlimited learning. Subscribe for just £249.99 £174.99. New subscribers only. T&Cs apply

Find out more

Психосоціальна підтримка

Психосоціальна підтримка

Звернення до відповідних служб буде здійснюватися відповідно до того, хто ви є для дитини: опікун чи дорослий, якому вона довіряє, наприклад, учитель. Нижче наведено перелік кроків, яких слід дотримуватися.

Крок перший

Дізнайтеся, які послуги доступні і як їх можна отримати. Скористайтеся картою соціальної підтримки, яку ви розробили на попередніх етапах. Зберігайте її завжди доступною як вам, так і іншим дорослим, відповідальним за соціальну взаємодію. Ви також можете поділитися картою з вашою спільнотою.

Учитель буде дотримуватися іншого алгоритму дій. Спочатку необхідно звернутися до адміністрації школи й дізнатися, чи вже існує відповідний протокол, а якщо ні, ініціювати його створення. При цьому педагоги завжди повинні підтримувати спілкування з батьками чи опікунами дитини.

Крок другий

Розпізнайте ознаки стресу в дітей. Як ми дізналися із попередніх кроків, найголовніше, на що слід звернути увагу, – це ЗМІНИ в поведінці, настрої чи інші фізичні симптоми. Розуміння цих симптомів з метою запобігання може бути складним. Спілкуйтеся з дитиною, регулярно цікавтеся, як у неї справи та заохочуйте відкрите спілкування, щоб дитина могла звернутися до вас, коли відчуватиме труднощі.

Ознаки, які можуть вказувати на стрес у дітей:

  • Відмова від ігор і спілкування з друзями;

  • Намагання привернути увагу батьків та вчителів;

  • Небажання виходити з дому;

  • Незацікавленість у шкільних завданнях;

  • Прояви агресивної поведінки;

  • Поява конфліктів з однолітками або батьками;

  • Труднощі з концентрацією уваги;

  • Наляканість;

  • Енурез;

  • Нудота без медичної причини (болі в животі, головні болі, запаморочення, важкість дихання).

У дівчат і хлопців прояви стресу можуть бути різними. Але пам’ятайте, що кожна дитина унікальна. На ранніх стадіях ви теж можете помітити різні зміни в поведінці й настрої.

Крок третій

У розмові з дитиною не поспішайте робити висновки щодо того, чим вона ділиться, говоріть спокійно. Зверніть увагу на те, що дитина говорить, і разом знаходьте спосіб вирішення проблеми. Якщо ви вчитель, залучайте до спілкування батьків чи опікунів учня.

Крок четвертий

Залишайтеся спокійними і бережіть себе! У Розділі 5 ви попрактикуєтесь у способах піклування про себе. Найголовніше – пам’ятайте не лише про самопочуття дитини, а й дорослого. Можливо, щоб уникнути стресової ситуації, слід залучити кваліфікованих спеціалістів.

Крок п’ятий

Якщо ви опікун дитини, запропонуйте та допоможіть дитині отримати доступ до однієї з послуг, яку ви позначили на першому кроці. Якщо ви інший дорослий, зв’яжіться з опікуном чи батьками й поділіться чіткою інформацією про те, як отримати доступ до необхідних послуг.

Крок шостий

Якщо це можливо, переконайтеся, що дитина змогла отримати доступ і скористатися послугою, яку ви рекомендували. Якщо дитина потребуватиме постійної підтримки, залишайтеся на зв’язку з нею і співпрацюйте з її батьками чи опікунами. Важливо зазначити: якщо дитина звертається до служб підтримки, то продовжує займатися повсякденними справами, як-от: навчання, гра з однолітками тощо – і водночас має підтримку дорослих, яким довіряє.

This article is from the free online

«Як справлятися зі змінами: соціально-емоційне навчання через гру»

Created by
FutureLearn - Learning For Life

Reach your personal and professional goals

Unlock access to hundreds of expert online courses and degrees from top universities and educators to gain accredited qualifications and professional CV-building certificates.

Join over 18 million learners to launch, switch or build upon your career, all at your own pace, across a wide range of topic areas.

Start Learning now