Передбачуваність (прогнозування) і розвиток

Прогнозування результатів надзвичайно важливе для розвитку дитини. Передбачувані дії, розпорядок дня, послідовні кроки у вихованні формують відчуття довіри й безпеки. Коли дитина знає, чого чекати й на кого можна покладатися, вона впевнено пізнає світ і розвиває нові вміння.

Розвиток людини ґрунтується на проєктованому прогнозі майбутнього. Якщо діти не зосереджуються на необхідності задоволення основних потреб, як-от: забезпечення їжею, житлом, відчуття безпеки – то можуть натомість зосередити свою енергію й увагу на інших необхідних для розвитку речах, таких, як гра й навчання. Передбачуваність дозволяє дитині знати, чого очікувати, щоб бути готовою самоорганізуватися й отримувати насолоду від очікуваного успіху. Наприклад, знаючи розклад і правила шкільного життя, діти можуть стежити за часом, вчасно приходити до школи, дотримуватися правил, а це сприятиме ефективному навчанню й соціальній взаємодії.

Коли обставини погіршуються, відчуття передбачуваності в дітей може зникати або змінюватися на невпевненість чи страх. Дорослі, за необхідності, можуть допомогти дітям створити новий розпорядок дня й підтримувати його, щоб забезпечити відчуття передбачуваності. У період змін, невдач, невизначеності надійний наставник – основне джерело підтримки для дитини.

Пам’ятаєте, як доктор Стефані Джонс і Ребекка Бейлі розповідали нам про розпорядок, який вони встановили для своїх дітей і учнів? Зараз ми зосередимося на простих діях удома або в класі, які можуть забезпечити дітям відчуття передбачуваності в їхньому повсякденному житті.

Створення передбачуваності в період невизначеності

Прості щоденні дії (рутини) можуть відрізнятися від звичного розкладу, але це дасть можливість дітям розуміти, що відбувається протягом одного дня або усього тижня, зробить їхнє життя прогнозованим. Навіть короткі 10-хвилинні дії, такі, як щоденна казка перед сном або вечірня гра, додають визначеності, і діти знають, на що з нетерпінням чекати.

У складні часи або в період невизначеності розпорядок дня й регулярні щоденні дії допоможуть відчути, що навіть у розпал хаосу є передбачувані речі. Наприклад, якщо наставник, на якого зазвичай покладається дитина, недоступний, почуття захищеності втрачається, і їй стає складно навчатися, набувати нові навички. Це навіть може стати причиною втрати засвоєного раніше. Призначення іншого наставника (це може бути брат, сестра, одноліток), який зможе бути постійно на зв’язку, наприклад, за допомогою щоденного телефонного дзвінка, ранкової зустрічі, вечірнього ігрового часу або читання вголос перед сном, зможе допомогти відновити й зміцнити відчуття безпеки й затишку дитини. У таких ситуаціях, як переїзд або карантинні обмеження в школі, діти можуть сумувати за знайомими місцями й звичним способом життя. Створення нового розпорядку й визначення регулярних дій, таких, як ранкова прогулянка, вечірня музика, час обіймів або ж написання щотижневих листів близьким, можуть забезпечити зв’язок і передбачуваність.

Розпорядок дня й регулярні дії працюють, як парасолька, допомагаючи захистити дітей від деяких стресових або руйнівних наслідків змін.

Подумайте про розпорядок дня або набір окремих регулярних повсякденних дій (рутини), які ви можете виконувати з дітьми, щоб допомогти посилити відчуття передбачуваності.