Створіть власну вправу для соціально-емоційного навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Тож, продовжуємо. Ми дізнаємось про те, що потрібно для створення активностей соціально-емоційного розвитку для дітей. З нами зараз Стефані та Ребекка – справжні експерти з цього питання. Вони більше 10 років створюють активності соціально-емоційного розвитку для дітей. Для початку, мені цікаво, що надихає вас на створення цих активностей? Це чудове питання. Ми багато думали про те, як ми можемо проводити соціально-емоційне навчання щодня. Існує багато праць з соціально-емоційного навчання, багато чудових навчальних програм, але вони можуть бути складними. Не дивлячись на це, вони чудові. Але ми дуже хотіли адаптувати їх до практики та необхідних стратегій, які щодня можна використовувати вдома, в школі чи садочку. Головною ідеєю було отримати відгук у дітей: сприяти розвитку навичок спілкування, як з однолітками, так і з дорослими у повсякденному житті.

Активності мають бути простими та радісними, які можна легко робити будь-де та будь-коли. Отже, розкажіть нам про створення активностей соціально-емоційного розвитку. Простіше кажучи, ми беремо за основу багато ідей та концепцій, вивчаємо та адаптуємо їх, вдосконалюємо протягом багатьох років. І починається усе з роздумів про те, на чому ми хочемо зосередитися. Потім потрібно зробити вправи простими та зрозумілими.

Наприклад, якщо нам потрібно попрацювати над емоціями, нам слід чітко розуміти ці емоції та яка їх роль у житті, а також вплив на поведінку дітей. Отже, це перший крок. І я попрошу Бекку розповісти про другий крок. Звісно, отже другий крок – це створення активності, 00:02:08.895 –> 00:02:10.275 яка буде веселою та цікавою. Активність має бути такою, щоб у дитини було бажання її виконувати, 00:02:13.598 –> 00:02:17.990 як самостійно, так і з однолітками, дорослими.

Головна ідея в тому, щоб залучити дитину та дати можливість пробувати знову і знову. Активність має містити не тільки знання про емоції, а й залучати до взаємодії, обговорення різних ситуацій, вирішення викликів, спілкування. 00:02:29.336 –> 00:02:32.630 Це можуть бути різні ігри, спільна творчість,

або ще щось, що подобається дітям. Граючи в ігри, роблячи вправи, розповідаючи знайомі історії, 00:02:43.637 –> 00:02:47.336 діти пов’язують нові знання з досвідом, який вже мають.

І я думаю ідея в тому, що дитина може робити це багато-багато разів. Важливою є практика та безліч можливостей щось спробувати. Якщо нам потрібно описати вправу кількома реченнями, що зазвичай складно зробити, ми скоріш за все сказали б, що вправа має бути проста для виконання, весела та відповідати потребам дитини. Вона може змінюватися. щоб адаптуватися під конкретні потреби дитини. Так, ми прагнемо зробити вправи, які можна легко адаптувати, змінити рівень складності, зробити складнішими, або навпаки полегшити її, щоб вправи підходили для дітей на різних етапах розвитку, щоб можна було адаптувати щось складне та захоплююче, спростити відповідно до потреб дітей, щоб можна було використовувати різні матеріали, які знаходяться навколо, щоб активності можна було адаптувати відповідно до різних інтересів дітей.

Так, і останнє, що хотілося б додати, ми співпрацювали з батьками, родинами, вихователями, вчителями у школах, щоб випробувати вправи у різних середовищах. 00:04:00.770 –> 00:04:04.415 Ми отримали цінні відгуки.

Так, це було важливою частиною нашої роботи у лабораторії EASEL. Це однозначно велика частина роботи, адже ми спробували щось з дітьми та дорослими, отримали реальні відгуки і побачили, як це працює на практиці. Я хочу додати ще одне. Ви також можете самостійно створити вправу. Подумайте зараз про ті справи, які ви робите щодня, зробіть їх ігровими, що сприятиме соціально-емоційному розвитку. Мені це подобається. І це дійсно про створення вправи для соціально-емоційного розвитку. Я бачу багато спільного з моїм досвідом, коли я створюю освітні телевізійні програми для дітей та їхніх родин. Але у мене є запитання. Як ви дізнаєтеся, чому навчилися діти, беручи участь у таких вправах? Усім буде цікаво знати відповідь на це запитання.

Існує багато аспектів, але ми завжди починаємо з того, що запитуємо дітей, як вони почувалися під час виконання вправи. Що відбувалося з ними під час гри? Що було для них новим? Чому новому навчилися? Тож, ми дійсно намагаємося створити бесіду між дітьми і дорослими, обговорити те, що відбувалося. Зрозуміло. Прикладом може бути вправа, яка допоможе обговорити з дитиною емоції та почуття. Така вправа допоможе дітям навчитися розуміти свої почуття, відчувати та виражати різні емоції. Після виконання такої вправи, ми можемо запитати дитину: Що вона відчувала? Як ці емоції виражала дитина і як ці емоції можуть виражати інші? Як розпізнавати емоції інших? Такі бесіди з дитиною дають можливість подумати над різними емоціями, поділитися емоціями, порефлексувати. А нам дорослим, це допомагає почути, що говорять діти.

Таким чином ми бачимо, чому діти навчаються та про що думають. І звичайно, нам завжди потрібно задавати цікаві запитання, щоб дітям було весело. Наприклад: чи є почуття у рослин?

Подивіться, яка щаслива ця рослина. Це - щаслива рослина. Стефані та Ребекка, щиро дякую вам за те, що познайомили нас з цікавим процесом створення вправ для соціально-емоційного розвитку. І ми збираємося використати усе, що запропонувала нам Ребекка, та скласти власний план, за допомогою якого можна створити власні вправи для соціально-емоційного розвитку. Переходьте до наступного кроку, коли будете готові.